Існує
багато методів, які може використовувати вчитель для того, щоб підвищити
ефективність роботи з дітьми. Успіх буде тоді, коли батьки і вчителя
домовляться про умови застосування цих методів.
Три основних
принципи, які необхідно пам¢ятати використовуючи ці методи:
1.
Дитина відповідає за свою поведінку
2.
Дитина
повинна бути винагородженна за гарну поведінку
3.
Дитина
повинна бути покарана за погану поведінку
Пропонуємо такі
методи:
1. Введення основних
правил:
- Дитина потребує структури, тому
необхідно встановити мінімальне число головних, обоснованих правил, які
повинні бути чітко визначені.
- Учитель повинен чітко, але без
гніву завжди дотримуватись цих
правил.
- Покарання завжди повинно бути
однаковим ( покарання має бути стійким та передбачуванним дитиною
заздалегідь)
- Завжди треба хвалити дитину за
виконання правил
- Важливо формулювати правила
більш чітко і конкретно
- Повинна бути ієрархія правил ( намагайтесь робити
різницю між важливим і незначним, між злочином і проступком)
- Коли дитина дорослішає зміни і
компроміси відносно правил зазнають змін, але дорослому і дитині повинно
бути ясно, що означає робити такі
речі, як :
-
зберігати
кімнату в чистоті;
-
мати
певні манери за столом;
-
гарно
поводити себе з іншими дітьми, братами, сестрами.
2.
Нагороди
і покарання:
- нагорода повинна уявляти собою те, що радує дитину
(увага, похвала, маленькі привілеї), а покарання повинно бути тим чого дитина не любить (ніякої уваги,
позбавлення привілей, ізоляція).
- Заохочення і покарання повинні
бути негайними - для того, щоб вони пов¢язувались у свідомості дитини з
певною поведінкою, яка винагороджується або карається.
- Повинен використовуватись
принцип «Виконання вимог з першого разу». Дитина завжди отримує тільки
одне попередження, тільки один раз, і потім застосовуються дії. НІЯКИХ
ВИНЯТКІВ.
- Батьківська (учительска увага)
і щира прихильність, можливо, являють собою найміцніше підкріплення. Саме
тому надзвичайно важливо послідовно винагороджувати за хорошу поведінку, а
не зосереджуватись тільки на покаранні поганої поведінки.
3.
Як
критикувати:
- виражаючи гнів, пов’язуйте
його з певною дією. Критикуйте поведінку, а не дитину. Не кажіть: "Ти –
погана дитина, хіба ти можеш зробити щось добе?” Висловлюйтесь більш
певно: "Я казала тобі, щоб ти не ображав інших дітей, це шкодить іншим і
виводить мене з рівноваги. Іди до своєї парти і залишайся там”.
4. Як хвалити: - будьте
визначеними: відносьте похвалу відносно до поведінки. Не кажіть «ти хороший», а
оцініть дії (вчинок) дитини: «Ти гарно вчинив», «Твоя робота достойна найкращих
схвалень» тощо.
|