6 жовтня 2016 року у   Великоплосківському  НВК відбулися урочистості щодо  відкриття мовно-літературного конкурсу імені Т.Г.Шевченка,яке організувала вчителька української мови та літератури Волкова Олена Єлисіївна, щоб доповнити й розширити знання школярів про Тараса Шевченка як поета, художника та виховувати в учнів любов і повагу до Великого Кобзаря, історичного минулого України.    

         У центрі  - портрет Тараса Шевченка, прикрашений вишитим рушником, картини Великого Кобзаря, книжна виставка творів поета. Олена Єлесіївна привітала усіх присутніх зі святом і розповіла про роль цього конкурсу й наголосила на тому,  що великі поети – вічні супутники свого народу й цілого людства. Таким вірним, благородним супутником на дорогах століть став для україн­ців, для всіх братніх народів Тарас Шевченко – гордість і слава української нації.                                                       Свято розпочали піснею Наталії Май «Відкриваю  "Кобзар". Ведучими свята  були учениці 7 класу Перстньова Тетяна та Тиханська Віра. Дівчатка розповіли про те,як в один із весняних днів народився Тарас Шевченко, про його нелегку долю, про величезний талант Великого співця України. Саме з нього почалося відродження й оновлення нашої держави, бо кожним порухом душі він дбав про рідну землю. Шевченко – це українець, рівних якому наша земля не мала й невідомо, чи матиме в майбутньому.               Доля Тараса й доля України - нероздільні. Шевченко жив Україною, за неї страждав, для неї гартував свою волю, для її пробудження й визволення писав своє неопалиме безсмертне пророче слово, утверджуючи віковічне прагнення до волі. Під час урочистості діти розігрували сценки з творів Тараса Шевченка, декламували чудові вірші Великого Кобзаря.                    Іващенко Ілона заспівала пісню «Садок вишневий коло хати» й продекламувала вірш «Доля». Жук Оксана й Зюзін Віктор інсценували діалог маленького Тарасика з матір’ю за повістю С.Васильченка “У бур’янах». У музичному супроводі Кожанов Олександр прочитав вірш «Зоре моя, вечірняя...» Глядачам захід дуже сподобався, бо нагороджували учасників свята голосними оплесками. Свято закінчилося піснею на слова Тараса Шевченка «Заповіт».                                                  Шануючи Кобзаря, вклоняємося до землі за його безсмертне слово, за леліяння рідної мови, за віру, за надію, що над Україною ще зійде світанкова щаслива зоря волі й добробуту, зоря свободи й розквіту.
   Пошли нам, Боже, Шевченкового полум’яного духу, мудрості, віри у щасливе майбуття рідної України.