«Ну де ще є така чарівна пісня,

Серед яких на світі славних мов?

То серце від журби неначе стисне,

А то – навіє радість та любов.»

     28 квітня 2015 року гуртківці Великомихайлівського Будинку дитячої та юнацької творчості зібралися щоб поговорити про її величність – Пісню. Пісню, яка дзвенить, зачаровує, бентежить… Бо українська пісня – це душа народу.

   Все життя українця супроводжується нею. Такі ми вже є: співаємо у великій печалі і в годину душевного піднесення.

   Так, і справді, українська пісня бентежить душу, та так бентежить, що змушує лінивих визирнути на вулицю, сонних прокинутись, а завзятих – пуститись у танок.

     Діти співали історичні, патріотичні, обрядові, трудові, козацькі, весільні та колискові пісні, пісні про маму.

    Українська пісня дарує святість і вічність та ніколи не втратить шани і голосу свого.

    Нехай кожен день нашого життя наповнюється веселими та мелодійними піснями!